Чи занесена до Червоної книги України соя????відповідь : ТАК !!!! Адже на теренах ботанічного заказника "Мальованка" тільки її і доглядають та вирощуюють!!! Як?Читайте уважніше.

15.08.2018року було встановлено факт зміни цільового використання земельних ділянок які належать та відносяться до земель заказника місцевого значення що знаходиться на територій Камянської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області. Але вчиняючи аналіз так як цікаво як соя у заповідну зону потрапила???Що за безглуздя? ша сказала я собі так :"живо  сіла  моніторити сайти google". І от сказала я собі о 2 ночі :" еврика! знайшла!!!".Тепер і Вам пропуную йти до Джерел інформації:     http://acc.cv.ua/news/chernivtsi/zapovidni-perlini-bukovini-vigotovleno-atlas-dovidnik-928.

Сайт http://acc.cv.ua

 Але дані факти /дії/обставини є порушеннями відповідно до вимог ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»(Документ 2456-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 19.04.2018, підстава 2362-19 )

Стаття 1. Завдання законодавства України про природно-заповідний фонд України

Завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації,охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Стаття 2. Законодавство України про природно-заповідний фонд

Відносини в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), цим Законом та іншими актами законодавства України.

Стаття 3. Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду України

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники,біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні,загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні,гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

Стаття 4. Форми власності на території та об'єкти природно-заповідного фонду

Території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання.

ГЛАВА 5. ЗАКАЗНИКИ

Стаття 25. Статус і завдання заказників

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Стаття 26. Основні вимоги щодо режиму заказників

На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням,передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Стаття 60. Організація охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Охорона природних заповідників, біосферних заповідників,національних природних парків, а також ботанічних садів,дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони,які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної

охорони природно-заповідного фонду України затверджується

Кабінетом Міністрів України ( 1127-2000-п ).

Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних

ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Стаття 64. Види відповідальності за порушення законодавства

про природно-заповідний фонд

Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

в) організації на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього здійснення оцінки впливу на довкілля або з порушенням оцінці впливу на довкілля;

г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду;

д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

е) порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;

з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб.

Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Стаття 65. Особливості застосування цивільної відповідальності

Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс ( 541-2013-п ), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так встановлені факти несуть собою сукупність доказової бази що вчинено злочин у сфері охорони навколишнього середовища тобто у КК України екологічні злочини виділені в окремий розділ —«Злочини проти довкілля» та в даному випадку за ознаками злочинів , а саме : - порушення законодавства про захист рослин (ст. 247); -  умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252).

в тому числі це пряме порушення ряду правових доктрин,а це : - Закон України " Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1981 р. (ст. ст. 1, 5, 60. 61. 64); - Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992р.;

- Положення про Червону книгу України. Затверджене постановою ВР від 29 жовтня 1992р. Та для встановлення заподіяної шкоди застосовується:

Постанова КМ "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України" № 239 від 3 квітня 1995р.;

Положення про порядок визначення наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Затверджене постановою КМ № 174 від 18 лютого 1997 р..

Зазначу що дана заява не має жодного натяку про те що має розглянута бути в порядку ЗУ “Про звернення громадян ” в тому числі ніяк не несе інформацію про застосування ст.91 КУпАП(Порушення правил охорони та використання об'єктів і територій природно-заповідного фонду, не пов'язане з їх умисним знищенням чи пошкодженням, тягне адміністративну відповідальність ).  Законність – це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави. Це правовий режим у державі, за якого діяльність державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог закону.

Законодавство – вся сукупність чинних нормативно-правових актів, що включає і Конституцію, і закони, і підзаконні нормативно-правові акти.

Але це вже питання до тих хто таке чудо вчинив та в подальшому має нести відповідь як за злочин у правоохороних органах України.

 

всім всім всім!!!

http://ninafeliksovna.blogspot.com/2018/08/2.html