парадоксальні явища які фактично закріплені ухвалами/рішеннями/вироками в ім'я України які винесено особою що немає на те делегованих повноважень- вчиняти повноваження правосуддя

 На сьогодні мною , Сивицькою Ніною Феліксівною зазначу що я є :Правозахисницею Західного регіону України, Експерткою СПЗ ЛщОвЕТЖО ( Соціально Правовий Захист Людей що Опинилися в Екстремально Тяжких Життєвих Обставинах, Індивідуальний кореспонденткою Міжнародної мережі - Молодіжний Правозахисний Рух, " Громадським експертом з усунення конфлікту інтересів та врегулювання спірних питань задля всебічного надання допомоги Людям що Опинилися в Екстремально Тяжких Життєвих Обставинах( далі за текстом ЛщОвЕТЖО ) , Засновником розвитку парадигми синергії в діяльності соціального підприємства із розвитку юридичної журналістики для повноцінного Соціально Правового Захисту ЛщОвЕТЖО та Генеральною директоркою МКП КФ “КОНСУЛ-97” в тому числі журналісткою -розслідувальницею в рамках діючого проекту  Платформа Правозахисного Експертного Центру Журналістських розслідувань та Соціально Правового Захисту Людей що Опинилися в Екстремально тяжких Життєвих обставинах (далі за текстом скорочено: Правозахисний Експертний Центр Журналістських розслідувань та СПЗ ЛщОвЕТЖО) було проведено ряд дій з константою алгоритму аналізу/вивчення/перевірки правомірності діяльності судової гілки влади як органів владних повноважень в тому числі суб'єкта господарювання щодо виконання своїх повноважень відповідно до вимог чинного/діючого /сталого законодавства України в тому числі враховуючи Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», що має за мету досягнення європейських стандартів життя. Наголошу що встановлені факти та обставини вчиняють дефімацію суспільства та спороджує парадоксальні явища які фактично закріплені ухвалами/рішеннями/вироками в ім'я України які винесено особою що немає на те делегованих повноважень- вчиняти повноваження правосуддя .

Конституція України у ст. 127 передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Відповідно до ст. 56 Закону «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів України визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України. Наголошу що на сьогодні затверджено ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року КОДЕКС СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ . Преамбула його : Здійснення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді. Усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці. Керуючись Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на незалежний і справедливий суд, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Основні принципи щодо незалежності судових органів, схвалені резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації щодо ефективного впровадження Основних принципів незалежності судових органів, схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1989 року, Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, Європейську хартію про закон щодо статусу суддів, Рекомендацію CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам – членам відносно суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, з’їзд суддів України затверджує цей Кодекс суддівської етики, положення якого спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді.

Стаття 1 Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Стаття 2 Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Стаття 3 Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Стаття 6 Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Стаття 7 Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Беручи до уваги :

З них в перш за все на Бангалорські принципи поведінки суддів,що Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23. Беручи до уваги Загальну декларацію з прав людини, в якій визнається як основоположний принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи, що пов’язана зі встановленням її прав та обов’язків, а також з питанням її винуватості у скоєнні кримінального злочину, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку, беручи до уваги Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, що гарантує рівність всіх громадян перед судом, а також право кожної особи на своєчасний розгляд її справи, що пов’язана зі встановленням її прав та обов’язків, а також з питанням її винуватості у скоєнні кримінального злочину, компетентним та незалежним судом на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку, беручи до уваги те, що згадані вище основні принципи і права також визнаються чи дістають відображення в місцевих актах з прав людини, національних конституціях, статутному та загальному праві, судових звичаях та традиціях, беручи до уваги те, що компетентність, незалежність та неупередженість судових органів має велике значення для виконання судами своєї ролі з підтримки конституціоналізму та правопорядку, беручи до уваги те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві, беручи до уваги необхідність того, щоб судді індивідуально та колективно ставилися до своєї посади як до поважної та почесної, розуміючи ступінь довіри суспільства, та докладали всіх зусиль для підтримки та подальшого розвитку довіри до судової системи, беручи до уваги, що заохочення та підтримка високих стандартів поведінки суддів є безпосереднім обов’язком судових органів кожної держави тощо.

Основні принципи незалежності судових органів покликані забезпечувати та підтримувати незалежність судових органів і адресовані в першу чергу державам, нижченаведені принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів. Крім того, вони покликані сприяти кращому розумінню та підтримці здійснення правосуддя з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому. Ці принципи передбачають, що судді у своїй поведінці підзвітні відповідним органам, що створені для підтримки суддівських стандартів, які діють об’єктивно та незалежно і мають на меті збільшення, а не зменшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки, якими зв’язані судді.

Наголошу що порушено з Бангалорських принципів поведінки суддів : - Перший показник Незалежність Принцип Незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах. 1.6. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

- Другий показник Об’єктивність

Принцип Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Застосування 2.1. При виконанні своїх обов’язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів .

2.5. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені лише окремі приклади таких випадків: а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; b) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; с) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі; за умови, що суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справі в тому випадку, коди жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.

Чесність та непідкупність Принцип Чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків. Застосування 3.1. Суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. 3.2. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Дотримання етичних норм Принцип Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Застосування 4.1. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. 4.2. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

4.4. Суддя не бере участі в розгляді справи, якщо будь-хто із членів його родини виступає як представник будь-якої сторони чи в іншій формі має відношення до справи.

4.11. За умови належного виконання своїх обов’язків суддя має право:

займатися іншою діяльністю, якщо це є сумісним з високим статусом посади судді і не перешкоджає будь-якою мірою виконанню ним своїх обов’язків.

Шостий показник Компетентність та старанність Принцип Компетентність та старанність є необхідними умовами для виконання суддею своїх обов’язків. Застосування

6.1. Судові функції судді мають пріоритет над усіма іншими видами діяльності.

6.2. Суддя присвячує свою професійну діяльність виконанню судових функцій, до яких належать не тільки виконання судових та посадових обов’язків у судовому розгляді справи та винесення рішень, а й інші завдання, що стосуються судової посади та діяльності суду.

6.4. Суддя має бути в курсі відповідних змін до міжнародного законодавства, включаючи міжнародні конвенції та інші документи, що встановлюють норми, які діють у сфері прав людини. 6.5. Суддя виконує всі свої обов’язки, включаючи винесення відкладених рішень, розумно, справедливо та з достатньою швидкістю. 6.6. Суддя підтримує порядок та дотримується етикету в процесі всіх судових розглядів та поводить себе терпляче, гідно та ввічливо по відношенню до сторін судового засідання, присяжних, свідків, адвокатів та інших осіб, з якими суддя спілкується в своїй офіційній якості. Суддя має вимагати такої самої поведінки від законних представників сторін, співробітників суду та інших осіб, що знаходяться під впливом судді, підпорядковані йому чи є під його наглядом. 6.7. Суддя не повинен займатися діяльністю, що не сумісна зі старанним виконанням судових функцій.

Визначення Слова, що використовуються в цій заяві про принципи, мають таке значення (за винятком тих випадків, коли за змістом допускається чи вимагається інше): співробітники суду – персонал, що безпосередньо підпорядковується судді, зокрема особи, що займаються судовим діловодством; суддя – будь-яка особа, що наділена судовими повноваженнями та що визначається у будь-який спосіб;

Наголошу що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.

Незалежність і неупередженість судової системи є важливими умовами для захисту прав людини та демократії. Незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку і основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Суддя має відстоювати і втілювати в життя принцип незалежності судових органів у його індивідуальному та інституційному аспектах. Для цього суддя повинен: здійснювати судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, здійснюваного з будь-якого боку і такого, що переслідує будь-які цілі; дотримуватися незалежної позиції стосовно суспільства загалом і конкретних сторін справи, що потребує ухвалення рішення; не лише виключати будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи вплив з боку виконавчої та законодавчої гілок влади, а й робити це так, щоб це було очевидно навіть сторонньому спостерігачеві; діяти незалежно від думки колег складу суду у випадках, коли рішення у справі має бути прийняте; обстоювати і підтримувати гарантії виконання суддями своїх обов’язків з метою збереження та підвищення незалежності суддів; проявляти і заохочувати високі стандарти поведінки з метою зміцнення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів. Але спостерігається відступлення від таких задекларованих постулатів у діяльності Кіцманського районного суду Чернівецької області,а саме: 23 травня 2017 року Вища Рада Правосуддя виносить рішення № 1181/0/15-17 про внесення подання Президентові України про призначення Масюк Л.О. на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області. Витяг з нього : “Вища рада правосуддя, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, матеріали про обрання Масюк Людмили Орестівни на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області безстроково та висновок члена Вищої ради правосуддя, встановила: Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 3 лютого 2014 року № 5/бо-14 рекомендувала Масюк Л.О. для обрання на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області безстроково та внесла відповідне подання до Верховної Ради України.За результатами попереднього розгляду матеріалів член Вищої ради правосуддя Волковицька Н.О. склала висновок про можливість призначення Масюк Л.О. на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області.

Заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., розглянувши кандидатуру Масюк Л.О., Вища рада правосуддя встановила таке.

Масюк Людмила Орестівна, громадянка України, ____ року народження. Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 Масюк Л.О. призначена на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області строком на п’ять років.

Строк повноважень судді Масюк Л.О. закінчився 13 травня 2014 року.

Кандидатура Масюк Л.О. на посаду судді відповідає вимогам статті 127 Конституції України та статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 3 лютого 2014 року № 5/бо-14 не встановлено обставин, які відповідно до закону могли б бути підставою для ухвалення рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення Масюк Л.О. на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтями 127, 131, пунктом 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», статтею 69, частинами вісімнадцятою, дев’ятнадцятою статті 79, пунктом 30 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 36, 37, пунктами 5, 10, 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,вирішила:

внести подання Президентові України про призначення Масюк Людмили Орестівни на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області.” Підпис Голови Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк.

Отже всупереч чиннику законодавства в час коли у Масюк Л.О. повноваження як судді закінчились 13 травня 2014 року. Дана особа без наданих їй на те повноважень розглядає справи виносить в ім'я України ухвали/постанови/рішення /вироки .Це факти та є тими обставинами, які відповідно до закону могли б бути підставою для ухвалення рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення Масюк Л.О. на посаду судді Кіцманського районного суду Чернівецької області. Доказами є скриншоні з реєстру судових рішень :

але беручи до уваги навіть тільки ті спрви , що внесено до реєстру та починаючи з 14 травня 2014 року ( росподілюючи кількість справ на сторінці -100 .То не законно винесено ухвал/постанов/рішень /вироків в загальній сумі понад 190+65=255 справ тощо.

Беручи до уваги факт що по сьогоднішній день справи далі автоматично розподіляються до розгляду судді Масюк Л.О. ,яка свідомо знає про факт того що не має на це жодного повноваження ,але аудіфіксація судових розглядів є в підтвердження цьому. Наголошу що відповідальна особа знає що суддя Масюк Л.О. вчиняє повноваження судді без наданного на те певного дозволу та в час коли її 5 річній строк закінчився ще 13.05.2014року . Значить заробітна плата та всі додаткові нарахування нею не законно отриманні підраховуючи минімальну заробітну плату судді - а за е-деклараціями :

за 2014рік-188 700,00грн.

за 2015рік-165 200,00грн.

за 2016рік-184 519,00грн.

за 2017рік-217 500,00грн.

Значить з 2014рік по 2018рік незаконно отримано як суддею сума: 188 700,00грн.+165 200,00грн.+ 184 519,00грн.+ 217 500,00грн. = 755 919,00грн.

А як він може відстоювати в час коли його повноваження закінчились ще 13 травня 2014 року .

Достеменно, знаючи, про це не тільки вона особисто про це знає відділ кадрів кіцманського суду та чомусь не внесено змін до автоматизованої системи щодо автопризначення розгляду справ у даному судді.

Аналізуючи доступний реєстр судових рішень наголошу , що всі рішення прийняті в ім'я України не мають юридичної значимості та ввело суспільство Буковинського краю в оману.

Така морально-етична поведінка суддів які працюють в Кіцманському районному судді Чернівецької області де знехтувано суддівською етикою як різновидом професійної етики та внесено дизбаланс , що становили собою систему конкретизованих порушень з моральних норм і принципів без урахування особливостей професійної діяльності суддів. Етика – це певні постулати, засади та принципи, які прийняті державою, суспільством і вважаються правильною поведінкою . Адже Етика суддівського корпусу – необхідна умова захисту єдності та незалежності судової системи України . Основними принципами етики судді є імператив, утилітаризм і генералізація. Існують 2 аспекти етики: особиста етика (духовний аспект) і процесуальна етика (практичний аспект). У діяльності судді реалізується значна кількість спеціальних якостей і навичок особистості, які, будучи приведені в систему, органічно входять у структуру особистості судді і визначають його творчий потенціал та індивідуальний стиль діяльності.

Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» (набрав чинності 28 жовтня 2015 року) громадяни можуть подавати електронні звернення з використанням мережі Інтернет та засобів електронного зв’язку.

З огляду та на підставах вчиненного дослідження проведено розслідування з порушення прав та основоположних свобод людини зазначу, що такі випадки не поодинокі . Такими діями порушується преамбула верховенства права та вчиняється підрив довіри до судової влади України в особі Кіцманського районного суду факти якого було встановлено шляхом проведення журналістського розслідування задля повноправного Соціально Правового Захисту ЛщОвЕТЖО . Тому благаю зараз приймати до уваги дані факти та виниклі обставини з вибором шляху вершити верховенство права,застосовуючи всі канони Європейського стандарту захисту задля встановлення справедливості задля відновлення порушених прав та вчинення дій із фактором фундації законності тощо.

Дане подання повідомлення про факт вчинення дій повноваження якої закінчились 13 травня 2014 року, але Масюк Людмила Орестівна яка працює суддею без поновлених на те їй повноважень та надалі виконує повноваження судової гілки влади що виглядає у здійснені функцій правосуддя та суддівських повноважень . Діяння якою укриває Керівництво-голова суду Мізюка Віктора Миколайовича , заступник голови судду Олексюк Тетяна Іванівна ( рідна дочка якої є секретарь судового засідання у Масюк Л.О.- Олексюк Вікторія Сергіївна) , керівник апарату Мишковська Надія Василівна , заступник керівника апарату Домітращук Людмила Олександрівна тобто всі ті хто працює у приміщені Кіцманського районного суду Чернівецької області за адресою: вул. Незалежності, 50, м. Кіцмань, Чернівецької області.

Тобто всі вищезазначені достеменно знають та умисно укривають про факт використання Масюк Л.О. як особою своїх повноважень, наданих в зв‘язку зі здійсненням професійної діяльності, пов‘язаної з наданням публічних послуг, всупереч своїм повноваженням тощо.

СТРУКТУРА Кіцманського районного суду Чернівецької області

СТРУКТУРА
Кіцманського районного суду Чернівецької області
(з 01.01.2017 року)
№ з/п	Назва посад	кількість штатних посад
1	Голова суду	1
2	Суддя	4
3	Керівник апарату	1
4	Заступник керівник апарату	1
5	Помічник голови суду	1
6	Помічник судді	3
7	Головний спеціаліст із ведення аналітичної роботи	1
8	Секретар судового засідання	5
9	Старший секретар суду	1
10	Секретар суду	3
11	Судовий розпорядник	1
12	Головний спеціаліст з інформаційних технологій	1
13	Головний спеціаліст по роботі з персоналом	1
Штатна чисельність працівників апарату суду		24

Але є наслідки – заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави. Істотною шкодою- 755 919,00 грн. матеріальна є шкода, яка полягає у завданні матеріальних збитків і вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує  неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Та понад 255 справ ( цифра значно більше так як даним судом не всі справи вносяться у реєстр судових рішень) винесено всупереч правил/норм /закону .

Зловживанням повноваженнями є протиправне використання особою наданих їй повноважень у зв‘язку зі здійсненням професійної діяльності з надання публічних послуг. Зловживанням визнається не будь-яке діяння, а лише таке, яке обумовлено: а) професійною діяльністю, пов‘язаною з наданням публічних послуг; в) наданими особі повноваженнями.

Зазначу що всі ухвали/постанови /рішення /ухвали /вироки винесені в ямя України в період часу з 13 травня 2014 року по сьогодні є такими що несуть характер складання неправдивих документів — це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка не відповідає дійсності що виражається у змівстовності де вказується суддя - Масюк Л.О. яка не наділена повноваженнями виконувати правосуддя з причин закінченого 5 строку обрання.

Та до сьогодні включно відбувається видача неправдивих документів — це надання фізичним або юридичним особам документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені службовою особою, яка їх видала, чи іншою особою.

Аналіз зазначених дій свідчить, що за способом свого вчинення підроблення може бути матеріальним — внесення різних змін в справжній документ, і інтелектуальним — складання неправдивого за змістом, але справжнього за формою документа. Дана скарга є фактом донесення інформації як факт використання прав якими наділена людина в суспільстві в правовому просторі задля попередження протиправних дій ,достеменно знаючи ,що чинник закону має місце не тільки формально існувати, а функціювати та діяти .

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У даних обставинах посадові особи перевисили свої повноваження над Президентом України який наділений призначати суддів. Значить до Вищої кваліфікаційної комісії подано недостовірну інформацію або дали файного хабара для протягнення питання щодо призначення Масюк Л.О. на посаду судді бестроково тощо.

Зазначу що факти /обставини події вражають тим що все що відбувається / відбулость є всупереч міжнародним стандартам, зокрема Європейській Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (МПГПП), Паризьким принципам щодо незалежності національних правозахисних установ,рекомендаціям Організації безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ,Ради Європи (РЄ), Європейського Союзу (ЄС),Європейського комітету щодо запобігання тортурам (CPT),включаючи висновки місії спостерігачів БДІПЛ ОБСЄ,Венеціанською комісією в тому числі із прямим зобов’язанням вчинення дій за якими має посилюватись шляхом запровадження відповідного законодавства згідно із стандартами, що містяться в Європейській хартії місцевого самоврядування задля Виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини яка має накладати відповідальність за порушення прав людини і здійснення правосуддя за ознаками в яких є безкарність за серйозні порушення і зловживання правами людини . Але має бути відновлено втрачені права громадянам України тобто особам розгляд справ яких було здійснено судею Масюк Л.О. в час коли її повноваження припинені на підставі завершення 5 річного строку на право вчиняти повноваження судді . У зв’язку з існуванням фінансової кризи що є існуючим фактом в реалії життя як в історичному так і у фактичному анамнезі життєдіяльності як суверенності держави України так і в загалом великого тягаря того що певні закони мають факт бути прийнятими. Але функціонально не є дієвими з підстав що в зв’язку із прийняттям було не враховано і всі наявні факти та обставини та з цих причин виникають правові колізії . При застосуванні всіх правових норм які було враховано ,прийнято та ратифіковано не викладено фундаментальною вимогою у фактах задля повної обов’язковості до виконання . З таких причин того, що те що було ратифіковано не в повній мірі було вжито до негайного виконання та настала фактична епопея не вирішаємості по суті питань /спорів тощо. Наголошу ,що за фактом проголошення ,включаючи зобов’язання враховувати всі людські факти та обставини : “кожен хто про це чує - має враховувати всі дії за факторингом включення людського фактору”. Це тандем прозорого виконання яке має бути застосованим за моральними ознаками та яке від ображено в усіх конвенціях які ратифіковано нашою державою.  Тлумачення Європейського суду з прав людини (далі: ЄСПЛ): «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 ґарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд». Адже головна гарантія верховенства прав та дотримання від порушення прав- ґарантія - вичерпувати право на неупереджений розгляд в органах самоврядування/органах владних повноважень/судовій гілці влади України в тому числі при виконанні /надані послуг/допомоги суб'єктами господарювання без ознак жодної дискримінації задля відновлення порушених прав та основоположних свобод людини та в подальшому зобов’язання щодо виконання /функціюнування тощо.

Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.     

Тому благаю зараз приймати до уваги дані факти та виниклі обставини не як проста людина , а як особа що володіє людською подобою яка вибрала шлях вершити верховенство права,застосовуючи всі канони Європейського стандарту захисту . Тому, я звертаюсь до Вас для встановлення справедливості задля відновлення порушених прав та вчинення дій із фактором фундації законності тощо.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних. Частиною 3 ст. 22 Конституції України, передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-1У «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов’язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Наголошу що всі ці дії/події/обставини привели що ЛщОвЕТЖО в тому числі і мене введено в оману( та ті особи які отримали наруч типа законих ухвал/рішень/постанов/накази/вирокі , дискриміновано порівняно з іншими громадянами, які проживають в Україні та порушено статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою — статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Це все вчиняється в час коли технічна співпраця та розбудова спроможності щодо утвердження та захисту прав людини в Україні .Відповідно до зобов’язань України як сторони Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Факт в час коли сконсолідовано виконувати забезпечення відповідальності ,що є критично важливим для стабільності, утвердження прав людини та ефективного врядування.

Враховуючи наведене є велика необхідність щодо вчинення певних дій які мають повернути те що не належить тим хто використовує всевдо посаду задля свого збагачення . Але це факти вчинення дій що відносяться до злочинно прихованих які закріплено на підставі службового підроблення + службового недбальства + перевищення службових обов’язків посадових осіб в першу чергу що працюють в Кіцманському районному суді Чернівецької області та всі ті хто по при свою увагу пропустив та затвердив хибні документи/ відомості/висновки тощо.

Але в час сьогодення це питання не може вийти із підконтролю громадськості !                                                         Далі буде....